Наш логотип

Міжрегіональне вище професійне училище
з поліграфії та інформаційних технологій

Список статей / Впровадження програми медіаграмотності в ПТНЗ як концептуальна умова розширення освітнього простору та реалізації концепції національно-патріотичного виховання молоді

Анотація

Автор статті порушує проблему вагомості реалізації програми медіаграмотності (медіаосвіти) в сучасному професійно-технічному навчальному закладі як концептуальної умови розширення освітнього простору, в якому відбувається: становлення та формування професійної ідентичності; виховання громадянина, патріота своєї країни; підготовки учнівської молоді до взаємодії зі складним інформаційним світом, розвиток творчого медіасприйняття та аналітичного стилю мислення.

Ключові слова: медіаграмотність, медіаосвіта, медіакомпетенція, освітній простір, критичне мислення, мережеві спільноти, національно-патріотичне виховання.

Актуальність даної проблеми обумовлена тим, що сучасні мас-медіа, стрімкий розвиток кіберпростору, інформаційно-комунікаційних технологій як складових професійної компетентності майбутнього працівника видавничо-поліграфічної галузі України потребують від професійно-технічного навчального закладу (ПТНЗ) впровадження додаткових навчальних програм з цілеспрямованої підготовки учня до вмілого й безпечного користування ними. Загальновідомо, що медіа потужно і суперечливо впливають на освіту молодого покоління, є провідником у його соціалізації, а інколи й впливають на формування психіки, можуть сприяти у процесах пришвидшення професійного самовизначення.

Слід зазначити, що формування майбутнього кваліфікованого робітника в ПТНЗ відбувається за двома напрямками — внутрішня та зовнішня особистісна професійна ідентичність. Просторовий аспект у цьому процесі займає провідне місце. Тому у своєму дослідженні ми намагаємося звернути увагу на різні аспекти реалізації медіаграмотності учнів Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій (ДНЗ «МВПУПІТ», м. Дніпро) як концептуальної умови (систем образів взаємодії людини з професійним середовищем, соціуму, а також образів цілей, результатів, способів їх досягнення) освітнього простору в якому відбувається: становлення та формування професійної ідентичності; виховання громадянина, патріота своєї країни; підготовки учнівської молоді до взаємодії зі складним інформаційним світом, розвиток творчого медіасприйняття та аналітичного стилю мислення.

Відтак, просторові уявлення розглядаються нами не лише як суб’єкт-суб’єктні відносини, а й як середовище, що сприяє та породжує взаємодію між людьми, включаючи й мережеві спільноти.

Слід зазначити, що аналізована в статті проблематика ще недостатньо вивчена. Попри те, медіаосвіта, медіакультура, медіапедагогіка останнім часом привертають значну увагу науковців, стають набутком теоретичного дискурсу. Даній тематиці велику увагу приділяють представники педагогічних та психологічних наук, зокрема: Я. Бахматюк [1], С. Бекназарова [2], В. Биков [3], В. Гура [4], О Данилова [5], Ю. Казанов [6], А. Литвин [7], А. Найдьонова [8], О. Волошенюк [9], Г Онкович [10], М. Слюсаревський [11] та інші

Метою статті є прагнення автора показати реальний практичний досвід ДНЗ «МВПУПІТ» в реалізації програми медіаграмотності (медіаосвіти) на основі єдиної медійної платформи, підґрунтям якої є мережеві спільноти, привернути увагу громадськості до використання медіаосвіти у фаховій підготовці майбутніх працівників у ПТНЗ та інших ланках освіти

Наукова новизна. ХХІ століття — це час, коли найціннішим товаром стала інформація. Паралельно із зростанням цінності інформації як продукту, об’єкту та суб’єкту людської діяльності, розширюють свої межі й інформаційні ринки, платформи та мережі, де дані поширюються у незрівнянних ні з чим масштабах. Соціальні мережі ледь не відіграють роль альтернативних політичних арен; за останні кілька років в рази зросла чисельність всеможливих Інтернет-бізнесів, що будуються на дропшипінгу товарів з-за кордону, SMM-маркетингу тощо; всесвітньо відомі ЗМІ у прискореному темпі переходять на електронні варіанти видань, вслід за ними цей тренд переймають усі інші представники медіаіндустрії. Вже не доводиться говорити про величезний вплив Інтернету та медіапростору на формування особистостей підростаючого покоління. Тому, важливим елементом викладання медіаграмотності серед учнів ПТНЗ є доручення їх до роботи із медійними продуктами в соціальних мережах, що впливає на формування медіакомпетенції зокрема та складових громадянина в цілому.

У ДНЗ «МВПУПІТ» інформатизація розглядається як окрема, трансфер-інтегративна форма педагогічної науки, що інтегрує фундаментальні прикладні й наукові дослідження в єдину медійну платформу (освітній простір). Функціонування цієї платформи спрямоване на:

Для вирішення зазначених завдань колектив ДНЗ «МВПУПІТ» активно використовує інформаційно-комунікаційні освітні технології, а також виховні можливості мережевих спільнот, як основних модулів програми медіаграмотності. Ряд експериментів, проведених всередині учнівського колективу, довели тезис про те, що мережеві спільноти, до яких долучаються учні, мають потужну соціально-виховну функцію. Як доказ зазначеного припущення є започаткування у навчальному закладі низки інтерактивних проектів у соціальних мережах, про які мова й піде далі.

Основний матеріал дослідження.

Вигідна перевага освітніх мережевих спільнот полягає, на нашу думку, в тому, що найбільша увага їх учасників приділяється тому, як вони діляться знаннями одне із одним. Таким чином, запускається механізм самовиховання, який контролюють відповідальні модератори — спеціалісти чи фахівці з тієї чи іншої галузі. Наразі, усі інтерактивні проекти ДНЗ «МВПУПІТ» модерує керівник гуртку медіаграмотності, що має відповідний досвід роботи з інформацією та знання, необхідні для того, аби навчити учнів сприймати, шукати, створювати та фільтрувати медіа-продукти.

Першим проектом, що спрямований на розвиток медіакомпетенції в учнів ПТНЗ, а також реалізації програми національно-патріотичного виховання молоді, є проект «Історичний персонаж». В контексті нашого дослідження під медіакомпетенцією розуміємо реалізацію соціального спілкування в суспільній практиці, тобто здатність розуміти, аналізувати і оцінювати зміст медіа, вміння використовувати медіа під час навчання і дозвілля, бути співтворцем особистого змісту мас-медіа, володіти навичками самопрезентації та спілкування з іншими користувачами медіа і, якщо потрібно, вміти критично оцінювати власну медіаактивність [15, С.4].

Інтерактивна ініціатива діє з 2015 року на базі соціальної мережі «Фейсбук». Проект містить змагальний характер — кожного місяця учасникам, що представляють різні навчальні групи, пропонується одна тема, яка стосується історії України, або подій сьогодення, що однозначно залишать свій відбиток на державотворчому шляху нашої країни. Тема може стосуватися соціальних реформ, військових потрясінь, культурних звичаїв або наукових відкриттів та обов’язково має національно-патріотичний підтекст. За відведений час учасники готують власні презентації, що можуть включати не лише текстові, але й будь-які медіа-матеріали. Особливо заохочується створення власних медіа-проектів, як-то колажі чи відео ролики, а також проведення досліджень, що ґрунтуються не на «копі-пасті», а на знаходженні важкодоступної інформації, взятті інтерв’ю у компетентних осіб (роботодавців, керівників базових підприємств поліграфічної галузі Дніпропетровщини) тощо. По завершенні кожного етапу конкурсу учні презентують власні дослідження на сторінці у мережі «Фейсбук», де їх можуть обговорювати чи доповнювати інші учасники. Компетентне журі здійснює оцінювання кожного окремого дослідження по ряду критеріїв, виставляє бали, за результатами яких у кінці року обираються три найбільш медіаграмотні групи учнів. Переможців нагороджують розвиваючими подарунками, а також пізнавальними екскурсіями до історичних місць України.

Подібний проект розвиває медіаграмотність учнів одразу у кількох напрямках. В першу чергу, учнів заохочують до роботи з інформацією, адже чи не найбільша проблема суспільства глобалізації полягає в тому, що люди сприймають весь інформаційний потік, не фільтруючи та не відсіюючи зайвих даних. По-друге, у ході проекту учні навчаються не лише знаходити інформацію, а й створювати власний медіа-продукт. Врешті решт, сама тематика проекту спонукає до культивування серед учнівського колективу патріотичних почуттів та обізнаності з історією власної держави. Платформа соціальної мережі відкриває можливості не лише механічного виконання завдань, а й колективного обговорення інформаційних потоків. Таким чином, учні допомагають одне одному ставати більш обізнаними та медіаграмотними.

Другим інтерактивним проектом, що спрямований на розвиток медійної компетентності учнів ПТНЗ, є створення власного радіоподкасту. Регулярно учні разом із керівником гуртку медіа грамотності беруть участь в записі подкастів, присвячених пам’ятним датам з історії України, культурним особливостям нашого регіону та будь-яких подій, що стосуються державотворення та національного становлення українського народу, а також здійснюють порівняльні дослідження у сфері професійної педагогіки, порівнюють особливості фахової підготовки поліграфістів в Україні та країнах Західної Європи.. У ході запису радіоподкастів учні, знову-таки, вчаться опрацьовувати та створювати інформацію, а також отримують навики створення власного медіа-продукту, як-то — радіоподкаст.

Крім того, учні МВПУПІТ регулярно беруть участь у записі відео роликів для власного каналу навчального закладу на Youtube. Де-факто, це являється блогерською діяльністю, яка, в свою чергу, є невід’ємною складовою сучасного медіапростору. Блогерський контент — це своєрідний і специфічний інформаційний продукт, адже блогер, на відміну від журналіста ЗМІ, не обмежений офіційно жодними рамками чи кодексами. Тому, кожен блогер несе подвійну відповідальність перед своєю аудиторією за створений ним продукт. Цього і навчаються учні ДНЗ «МВПУПІТ» у ході підготовки відеороликів для каналу. Основа тематика каналу — міжнародна діяльність українських політичних, правозахисних та культурних діячів, а також історії видатних особистостей Дніпропетровського регіону. У ході запису учні вчаться відбирати інформацію, знаходити декілька різних точок зору, брати та давати інтерв’ю, монтувати відео тощо. Крім того, важливим елементом ведення власного каналу є розвиток навичок взаємодії із іншими учасниками мережевих спільнот.

У порівнянні з іншими інтерактивними платформами, як-то чатами чи закритими форумами, соціальні мережі виглядають найбільш привабливими для того, щоб заохочувати учнів до активної інформаційної медіа-діяльності. Соціальні мережі дають можливість створювати спільноти, навколо яких можуть групуватися учні, використовувати різні медіа-продукти, координувати роботу над спільними інформаційними проектами. Сталий склад учасників освітніх спільнот формує дружню атмосферу навчання, що, на думку керівників інтерактивних проектів, є важливою умовою освітнього процесу. Майже стираються межі між керівниками та підлеглими, лідерами та аутсайдерами, всі мають рівні можливості для самореалізації та розвитку. Кожен з учасників спільноти — це окремий інформаційний потік, тому подібна мережева спільнота є універсальним освітнім інститутом медіаграмотності.

Мережеві спільноти також знімають будь-які територіальні, технічні чи матеріальні бар’єри для освітнього процесу. Учні спілкуються не лише із «довіреними особами» (як-то, педагог чи керівник), а і зі сторонніми користувачами, тому повинні навчатися фільтрувати та перевіряти отримувану інформацію — не лише в теорії, але й на практиці. Ми пропагуємо теорію про те, що найкращий спосіб виховати медіаграмотного учасника масових комунікацій — помістити його у відповідне середовище та допомогти розібратися із спрямованими на нього з усіх сторін інформаційними потоками.

Висновки. Таким чином, соціальні мережі є універсальною платформою для інтерактивного навчання медіаграмотності учнів ПТНЗ в умовах інформаційної глобалізації суспільства. Така платформа має ряд переваг: розширені технічні можливості; наявність безлічі інформаційних потоків, в яких необхідно вчитися орієнтуватися; розвиток комунікаційних навичок та уміння фільтрувати інформацію; колективне створення медіа-продуктів. Учні, яких ми залучаємо до участі в інтерактивних медіа-проектах, розвиваються одразу у кількох напрямах: стають більш освіченими у питаннях роботи з інформацією та створення власних медійних продуктів; стають більш обізнаними з історії та сучасності власної держави, а отже — патріотично налаштованими; підвищують свої комунікаційні навички, вміння знаходити, фільтрувати та продукувати інформацію, а отже відбувається становлення та ідентифікування майбутнього кваліфікованого робітника видавничо-поліграфічної галузі. Подібний досвід виховує з учнів грамотних, освічених та захищених від негативного впливу суб’єктів інформаційного простору, що є обов’язковою рисою сучасної прогресивної людини. Отож, соціальні мережі наглядно демонструють свій безперечний потенціал у процесі виховання патріотично налаштованої та медіаграмотної молоді за умови їх правильного використання координаторами інтерактивних проектів. З досвіду реалізації програми медіаграмотності в ДНЗ «МВПУПІТ» пропонується включити навчальний модуль (елемент) «Робота в соціальних мережах» й в інші навчальні програми з медіаосвіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Бахматюк Я. ІКТ і мультимедійне забезпечення навчального процесу на уроках історії / Я. Бахматюк // Історія України. — 2011. — № 37. — С. 3 — 8.
2. Бекназарова С. С. Розробка медіаосвітніх курсів на прикладі
Медіаосвітнього порталу mediaedu. uz / С. С. Бекназарова // Медіаосвіта. — 2012. — № 1. — С. 102 — 106.
3. Биков В. Ю. Теоретико-методологічні засади моделювання навчального середовища сучасних педагогічних систем / В. Ю. Биков // Інформаційні технології і засоби навчання: зб. наук. праць — К.: Атіка, 2005. — С. 5-15.
4. Гура В. Особистісно зорієнтовані медіаосвітні ресурси /В. Гура//Відкритий урок: розробки, технології, досвід. — 2009. — № 5. — С. 25-26.
5. Данилова О. В. Мультимедія власноруч: текст, графіка, анімація, відео / О. Данилова, В. Манако, Д. Манако. — К., 2006. — 120 с.
6. Казаков Ю. М. Педагогічні умови застосування медіаосвіти в процесі професійної підготовки майбутніх учителів / Ю. М. Казаков. Автореф. ... канд. педаг. наук.
7. Литвин А. Використання технологій мультимедіа у професійній підготовці / А. Литвин // Педагогіка і психологія професійної освіти.— 2005. — № 2. — С. 7-21.
8. Медіакультура особистості; соціально-психологічний підхід: навчально-методичний збірник / О. Т. Баришполець, Л. А. Найдьонова, Г. В. Мироненко, О.Є.Голубєва, В. В. Різун та ін..; За ред. Л. А. Найдьонової, О. Т. Баришпольця. — К.. Міленіум, 2009. — 440 с.
9. Медіаосвіта та медіаграмотність: короткий огляд /Іванов В.,Волошенюк О., Кульчинська Л., Іванова Т., Мірошниченко Ю. — 2-ге вид., стер. — К.: АУП, ЦВП, 2012. — 58 с.
10. Онкович Г. В. Засоби масової комунікації у термінологічному просторі медіа-освіти / Г. В. Онкович // Дивослово. — 2007. — № 5. — С. 29-31.
11.Онкович Г. В. Медіаосвітні технології і компетентнісний підхід /Г. В. Онкович. Реалізація європейського досвіду компетентнісного підходу у вищій колі України: матеріали методологічного семінару. — К.. Педагогічна думка, 2009. — С. 206 — 217.
12. Онкович Г. В. Медіапедагогіка і медіаосвіта: поширення у світі / Г. В. Онкович // Дивослово. — 2007. — № 6. — С. 2-4.
13. Слюсаревський М. Медіаосвіта: українська перспектива / М. Слюсаревський Л. Найдьонова // Рідна школа. — 2010. — № 9. — С. 57-58.
14. Медіа-освіта молоді як детермінанта сучасного інформаційного суспільства / Надія Іллюк. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://social-science. com. ua/article/443/
15. Концепція впровадження медіа-освіти в Україні: [Схвалено постановою Президії Національної академії педагогічних наук України 20 травня 2010 року, протокол № 1-6-150]. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http//www. ispp. org. ua/news_44.htm

Юденков В’ячеслав — внештатный корреспондент

Список статей