Наш логотип

Міжрегіональне вище професійне училище
з поліграфії та інформаційних технологій

← Головна29 квітня 2015

«Пам’ятаємо! Перемагаємо!»

Нет, это горят не хаты —
То юность моя в огне.
Идут по войне девчата,
Похожие на парней.

У рамках відзначення 70-ї річниці Перемоги над нацизмом у Європі та 70-ї річниці завершення Другої світової війни учні Міжрегіонального вищого професійного училища з поліграфії та інформаційних технологій (групи № 15, 9 та 10) спільно з працівниками Дніпропетровської обласної універсальної наукової бібліотеки імені первоучителів слов’янських Кирила та Мефодія провели в рамках навчального проекту «Час читати!» читацьку конференцію «Нескінченна книга пам’яті», присвячену темі «Жінка на війні». Для обговорення була вибрана повість фронтовика та воєнного письменника Бориса Васильєва «А зори здесь тихие…» і однойменна кінострічка Сергія Ростоцького.

Головний меседж — «у війни не жіноче обличчя». Учні говорили про жінок, яких жорстока війна перетворила на воїна, захисника рідної землі, розтоптавши їх молодість, красу, кохання і нарешті — материнство. У ході конференції учасники ознайомилися із головними героїнями кіноповісті: Маргаритою Осяніною, Євгенією Комельковою, Єлизаветою Бричкіною, Галиною Четвертак та Сонею Гурвич, прочитавши уривки із книги.

Вони мали яскраве довоєнне життя, власні мрії, палке кохання. А потім їм довелося вдягати чоловічі чоботи і зі зброєю захищати рідну землю від фашистів.

Зі сльозами та щирими емоціями учні та працівники бібліотеки ще раз переглянули найтрагічніші епізоди кінофільму, коли трагічно гинуть дівчата від рук вишколених, диверсантів, захищаючи рідну землю. Всі вони могли б жити, виховувати дітей, нести радість людям… Але була війна…

Хвилиною мовчання учасники конференції вшанували пам’ять полеглих у Другій світовій війні. А на грудях у молоді майоріли червоні маки як знак пам’яті.

Цього року 70-та річниця перемоги над нацизмом проходить під гаслом: «Пам’ятаємо. Перемагаємо». Ми пам’ятаємо, якою страшною трагедією для українців була Друга світова війна. Ми пам’ятаємо, що агресора зупинили спільними зусиллями об’єднані нації. Ми пам’ятаємо, що той, хто захищає свою землю, завжди перемагає. Ця пам’ять робить нас сильнішими. Вона — запорука неминучості нашої перемоги сьогодні.