Наш логотип

Міжрегіональне вище професійне училище
з поліграфії та інформаційних технологій

← Головна14 червня 2018

Вічна пам’ять загиблим героям!

У ніч з 13 на 14 червня 2014 року у небі над Луганськом терористичними бойовиками було збито український ІЛ-76, на борту якого знаходилось 49 десантників, які всі загинули. В ту жахливу ніч у кращі світи від нас пішли хлопці з Донецька, Мелітополя, Одеси, Харкова, Луганська, Херсона, Кіровограда, Львова, але найбільше загиблих було серед десантників з Дніпропетровської області — 32 хлопці. Серед них — наш колишній учень та вірний товариш — Артем Скалозуб. Звісно, ми розуміємо, що Артем був справжнім воїном, він сміливо рушав захищати наше майбутнє у складі 25-ої повітряно-десантної бригади, у його грудях билося відважне серце, де не було місця страху й сумнівам, Артем був готовий померти за долю Батьківщини, але хіба ж нам легше від цього перенести гіркоту втрати?

Про себе Артем казав: «Я простий хлопець, який дивиться на все з посмішкою та іронією»... У той вечір, тринадцятого червня, саме Артем виклав у соціальну мережу світлини разом із побратимами по зброї на фоні рокового літака... А потім його не стало...

Вони летіли в окуповану терористами зону, наосліп, на власну вдачу... та все одно не зрадили присязі. Артем — один із тих, хто став національним героєм, не встигнувши зробити й пострілу. Але не будемо про сумне — Артем би цього навряд чи хотів.

Наш навчальний заклад Артем Скалозуб закінчив у 2008 році. Його колишні одногрупники згадують про його нескінченний позитив: тоді ще зовсім юний хлопчак Тьома ніколи не сумував, завжди знаходив світле у темному, ніколи не піддавався журбі. Він любив переглядати комедійні фільми та шоу, у компаніях «травив» байки й анекдоти. Артем жив, жив повною мірою, радіючи кожній хвилині. Та обов’язок перед рідною землею став для нього на перше місце, і він відмовився від такого улюбленого життя заради звитяги...

Вже посмертно Артема Скалозуба було нагороджено орденом «За мужність» III ступеня — указ підписував особисто президент, та це не зменшує болі, коли ми втрачаємо найкращих синів своєї нації!

Але життя не жалкує нікого, тож наш посильний обов’язок — пам’ятати про тих, хто дарує нам можливість проживати це життя так, як ми хочемо. Фото Артема — на меморіальній дошці пам’яті біля Дніпропетровської ОДА.

Там же усім його загиблим побратимам із 25-ї повітряно-десантної бригади встановлено пам’ятний вінок і окрему меморіальну дошку. «Герої не вмирають» — бо вони живуть у пам’яті кожного з нас.

Тож не став під сумнів жертву наших новітніх героїв, пам’ятай та поважай їхній подвиг, не забувай про підтримку їхніх батьків, адже відчуття втрати сина для батька з матір’ю — це гірше, ніж героїчна загибель для воїна.

Вічна пам’ять герою, Артему Скалозубу!